Вже традиційно кожної суботи ми прибираємо стихійні сміттєзвалища в різних районах міста Києва. Сміття не просто створює естетичну проблему, а несе безпосередню шкоду еко-системі та людям, що живуть та гуляють поряд. Прибираючи ми звертаємо увагу, що в цьому місці немає контейнерів чи урн, що сміття швидко прибирають тільки в центрі міста і то не в районі Подолу де зграями бігають щури. В нас питають: «Чи сортуєте ви сміття зі звалищ які прибираєте? Бо збирати та не сортувати – погано». Це доцільне питання, яке ми хочемо розглянути системно та реально, без прикрас та міфів навколо роздільного збору в Києві. В контейнерах-сітках для «сухої фракції» ми бачимо: пакети-шуршики з-під круп та макаронів, купа брудних пакетів з поліетилену, контейнери з-під кулінарії з залишками їжі, стаканчики та кришечки з-під кави, пластикові пляшки, пластмасові іграшки, брудні коробки з-під піци, одяг. Що з цього придатне до переробки? Розглянемо найпоширеніше – пластик.

PET(E)поліетилентерфталат. В Україні це майже єдиний вид пластику, який можна переробити за умов роздільного збору, в чистому вигляді, без залишків жиру та їжі. Але в результаті рециклінгу з пластикової пляшки створять не нову пляшку, а синтетичну тканину, з неї – сорочку чи куртку, а от з сорочки чи куртки вже нічого не зробиш – вона піде або на звалище, або на спалювання. У світі виробляється 18-20 тисяч пластикових пляшок на секунду! Тож якщо ви можете утриматись від придбання товарів в упаковці – краще зробіть це!

2 (PEHDHDPE) – поліетилен високої щільності. Білі, непрозорі пластикові пляшки для молочної продукції та миючих засобів, пластикові пакети, напівжорстке пакування, сміттєві баки, імітація дерева. Вторзаготовітельники і переробники відмовляються його забирати. Білим цей пластик стає в результаті додавання двоокису титану. Отримують цей барвник неекологічними хлоридним або сульфатним способом. Біла пляшка приваблює виробників тим, що двоокис титану не тільки забарвлює, а й виконує захист полімеру від впливу ультрафіолету, термін зберігання стає довшим, а ще в непрозорій пляшці кисломолочна продукція виглядає однорідною. Соціальна відповідальність таких компаній перед суспільством виявляється під великим питанням, тому що вони свідомо виробляють упаковку, яка не переробляється, щоб збільшити свій прибуток.

(PVC, PCW, ПВХ) -полівінілхлорид, пляшки для хімікатівмийних засобів, віконні рами, жалюзі, покриття для підлоги, труби, садові меблі.  Не переробляється! Стає великою та масштабною проблемою, при спалюванні виділяє в повітря діоксини.

(PELD, LDPE) – поліетилен низької щільності, пластикові пакети, мішки для сміття, пляшки з-під мила, асептична упаковка, плівка, відра, пластикові туби, гнучкі ємності. Підлягає переробці за умови правильного збору. Сировина повинна бути чистою, без залишків жиру та їжі. Централізовано від населення не збирається та не переробляється, переробка можлива тільки від великих обсягів, тому все це опиняється на сміттєзвалищі та буде шкодити здоров’ю людей сотні років.

5 (PP) – поліпропілен.Цей вид пластику визнаний відносно безпечним для продуктів харчування. З PP5 виробляють пляшки, банки, посуд для гарячих страв, пляшечки для годування дітей, харчову плівку і контейнери для продуктів. Однак через порушення умов експлуатації та занадто тривале використання поліпропілен може руйнуватися при контакті з жирами і алкоголем і виділяти при цьому токсичний формальдегід. 

Такі види відходів з PP як плівки (шуршики) з-під гречки, макаронів та іншої бакалеї, одноразовий посуд, стакани з-під молочної продукції, на жаль, можна тільки спалити або захоронити. Також часто навіть там, де вказано маркування PP, присутні інші полімерні домішки, а поверхня вкрита лаком. Багато круп запаковані у тонкий поліпропілен, що погано переробляється або у багатошарову плівку, про що також майже ніколи не зазначається. Все це ускладнює переробку або робить її неможливою.

6 (PS) – полістирол, що добре відомий у вигляді пінопласту, контейнерів для кулінарії з супермаркетів, кришечок для кави «з собою». Полістирол при нагріванні та контакті з гарячими продуктами, жирами, алкоголем виділяє стирол і формальдегід – високотоксичні речовини, які, накопичуючись в тканинах, сприяють виникненню цирозу печінки, захворюванню нирок, сліпоті, загостренню алергічних реакцій. Такий посуд категорично не придатний для гарячих продуктів, розігрівання їжі в мікрохвильовій печі, а також для алкогольних напоїв.

7 чи 0 (OTHER) – Клас 7 – не піддається переробці, об’єднує суміш різних пластиків, найпоширеніший з них – полікарбонат (РС) і епоксидні смоли, зроблені з мономера бісфенолу. Використання бісфенолу А повністю або частково заборонено у Канаді, Франції, Ізраїлі, більш ніж у 10 штатах США. Великі пляшки в яких ми замовляємо воду додому чи в офіс, зроблені з 7 пластику, дитячі пляшечки, покриття всередині багатьох консервних бляшанок з харчовими продуктами і напоями. На даний час бісфенол А можна виявити в організмі 93% людей старше шести років.

Нагадаємо, що незмінними залишаються пріоритети екологічно свідомого життя #5R:

✅ не купуємо зайвого (#refuse),

✅ скорочуємо споживання (#reduce),

✅ повторно використовуємо (#reuse),

✅ здаємо на переробку (#recycle),

✅ біо-відходи компостуємо (#rot).

Рециклінг хоч і значно кращий за спалювання чи захоронення відходів, та все ж має свій екологічний слід. Більш того, за даними видання National Geographic тільки 18% відсотків пластику у світі переробляється. В той самий час на виробництво пластику йде близько 10% світового видобутку нафти. І навіть якщо ми містичним чином будемо переробляти весь пластик, то шкода і удар по екосистемі внаслідок виробництва пластику все рівно будуть величезними. Надавайте пріоритет якісним та багаторазовим речам.

#zero_waste #факти_про_пластик