В Києві кожне десятиріччя фіксується як більш спекотне за попереднє. За минулий рік в Києві 36 разів було побито температурні рекорди. Останніми роками в місті також спостерігаються стихійні лиха, такі як сильні зливи, шквали та град, під час який, зокрема, страждає інфраструктура міста. Також фіксується тенденція до скорочення опадів, що створює ризик забезпеченню прісною водою та підвищенню ризиків пожеж. Подібні зміни відбуваються через глобальну зміну клімату.

Необхідно діяти для попередження та протидії кліматичним загрозам та адаптувати місто до кліматичних змін, що є необхідною частиною сталого розвитку Києва. Зокрема:

  • Затвердити та реалізувати План адаптації Київської міської інфраструктури до змін клімату на основі міжнародних практик.
  • Затвердження Плану дій для перетворення Київа у вуглецево-нейтральне місто до 2050 року.
  • Запровадити систему енергетичного менеджменту столиці – створити бази даних споживання енергії будівлями, що дозволить пришвидшити та ефективно реалізовувати план з термомодернізації будівель, почавши з від найбільш енергоємних.
  • Пристосувати вуличний простір до аномальної спеки (затінення, фонтанчики питної води, поверхні з мінімальним нагріванням тощо) та сильних опадів (дієві дренажні системи, водопроникні поверхні тощо).
  • Збільшити площу і якість зелених й блакитних зон у місті для поглинання надлишкової вологи та створення осередків прохолоди.
  • Збільшити частку відновлюваної енергетики у загальному кінцевому енергоспоживанні міста до 30% до 2030 року.
  • Підвищити ефективність використання енергії у існуючих будинках шляхом стимулювання заходів з модернізації та залучення приватних інвестицій.
  • Зменшити енергоспоживання будівель Києва на 25% до 2030 року, на 70% до 2050 року.
  • Модернізувати системи теплопостачання, зокрема для суттєвого зменшення втрат тепла при теплопостачанні.

Провести ревізію та облаштування безпечних сховищ та укриттів. Забезпечити підвали будинків резервними системами живлення, евакуації та засобами безпеки.