За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, забруднення повітря є одним з основних факторів ризику для здоров’я, пов’язаних з навколишнім середовищем. Чим нижче рівні забруднення повітря, тим менше серцево-судинних і респіраторних захворювань як в тривалій, так і в короткостроковій перспективі.

На сьогодні, дані моніторингу виявляють, що кияни дихають повітрям,  із домішками наступних забруднюючих речовин: дрібнодисперсні зважені частки, діоксид сірки, оксид вуглецю і діоксид азоту, сipководень, фенол, фтористий водень, хлоpистий водень, амiак, фоpмальдегiд, залiзо, кадмiй, манган, мiдь, нiкель, свинець, хpом, цинк. Поблизу підприємств та автомагістрателей міста рівень забруднення часто сягає небезпечного для здоров’я мешканців.

План дій для очищення повітря Києва до екологічно безпечного рівня, розвантаження автошляхів і подолання проблеми заторів:

  • Перетворити топ-забруднювачів повітря в Києві на екологічно безпечні об’єкти. Неготові до модернізації виробництва мають бути закриті або переміщені за межі міста.
  • Впровадити зони низьких викидів, які поступово розширяться на всю столицю.
  • Переведення комунального транспорту на екологічні види палива та систематичне підвищення екологічних стандартів для них.
  • Звільнити Київ від найбільш неекологічного виду автотранспорту – на дизельному паливі.
  • Розвивати громадський електротранспорт (тролейбуси, трамваї, міська електричка): збільшення автопарку, примноження частоти курсування маршрутами, покращення розгалуженості маршрутів та смуг громадського транспорту.
  • Заборонити маршрутні таксі як технічно і морально застарілі для екологічного міста.
  • Розвивати систему зарядних станцій для електрокарів на всіх нових АЗС.
  • Модернізувати застарілі Дарницьку ТЕЦ-5 і Київську ТЕЦ-6.
  • Заборонити використання коштів міського бюджету на купівлю дизельного транспорту, оновлювати комунальний автопарк електричними, біогазовими та водневими автомобілями.
  • Впровадити заборону на спалення вугілля в межах міста та підтримувати впровадження альтернативних джерел енергії.
  • Запустити муніципальну систему моніторингу якості повітря із вільним доступом до інформації для громадян в режимі он-лайн, а також візуальний моніторинг (панорамна відеофіксація).
  • Внесення компенсуючих екологічних заходів в договори із забруднювачами при використанні комунальної власності (земля, будівлі тощо). Стимулювання впровадження безперервного електронного моніторингу на їх джерелах викидів.
  • Створення системи авто- і вело- паркінгів перехоплювального типу біля віддалених станцій метро, що надасть можливість діставатися центра Києва з периферії та передмість приватним транспортом, а надалі користуватися громадським.
  • Облаштування інтермодальних станцій пересадки: створення зручних транспортних вузлів та переходів між різними видами громадського транспорту.
  • Впровадження системи автоматизованого моніторингу і управління дорожнім рухом: облаштування «зелених хвиль», комп’ютерної оптимізації транспортної мережі міста,  встановлення «розумних світлофорів».
  • Розвиток велоінфраструктури. Не менше 5% від щорічного автодорожнього бюджету міста (фінансування доріг та парковок) має спрямовуватись на проекти і програми для підтримки розвитку велосипедного транспорту (будівництво велодоріжок, велосмуг, встановлення велостоянок, проведення популяризаційних та освітніх заходів).
  • Запровадження у складі виконавчої гілки міської влади посаду міського уповноваженого з велосипедного транспорту (“cycling officer”) із належними повноваженнями та забезпечити відбір на цю посаду на конкурсних засадах особи, компетентної в темі велосипедного руху, яка буде дієвим координатором велосипедних проектів у міській владі та контактною особою для активістів й громадських організацій;
  • Відновлення річкового транспорту та водних шляхів Дніпром як додаткових пасажирських транспортних артерій міста.
  • Біо, фіторемедіація, біоплато – природні способи видаляти забруднюючі речовини з повітря, води, ґрунту та знешкоджувати їх. Обладнання бензозаправок екологічними системами рекуперації, засадження рослин, що знешкоджують небезпечні викиди, локалізація башт стільникового зв’язку, гепатогенних зон тощо.